Вершники на Інгулі

у Нью-Йорку. “Історичний нарис Єлисаветградського кавалерійського

училища зі спогадами вихованців школи до сторіччя від дня заснування

училища” побачив світ за редакцією генштабу полковника С. Ряснянського у

Нью-Йорку 1965 р. У вступі зазначено: “До сотої річниці заснування нашої

школи – Єлисаветградського кавалерійського училища, ми, нечисленні вцілілі

після 3-річної боротьби із зовнішнім ворогом і в жорстокій боротьбі з

інтернаціональними комуністами за відновлення Національної Історичної

Росії, беремо на себе сміливість видати наші про неї спогади, підкріплені

небагатьма офіційними даними”.

У першій главі книги зроблено історичний огляд життя в ЄКУ

(приміщення, правила прийому, форма одягу, зброя, розклад дня, заняття,

свята, табір тощо). Зокрема, йдеться, що озброєння юнкера складали шашка,

берданка (1891 р. замінена 3-лінійною гвинтівкою з магазином на 5 набоїв), і

з 1909 р. – піка. Домова церква тимчасово розміщувалася в палаці на ІІІ

поверсі, потім постійно – на І поверсі. А далі – в іншому класному

приміщенні. Діяв церковний хор. У палаці на І поверсі знаходилися “царські

покої” для високопоставлених гостей, кімнати чергового офіцера та для

відвідувачів, невеликий коридор, де покараних юнкерів ставили “під

278

гвинтівку”, карцер для більш серйозного покараних, юнкерський буфет