Вершники на Інгулі

ювілеєм від Чубаря, Будьонного, земляка Бєдного, низки військових частин.

Приймаючи від шефів – робітників “Червоної зірки” червоного прапора,

Попов зазначив, що заклад міцно триматиме його “під майбутні бої проти

капіталу”. Водночас відбулося урочисте відкриття станції. Наступного дня о

1200 показовим боєм “Наступ окремого кавдивізіону на окрему роту піхоти”

на гарнізонному стрільбищі біля табору розпочалися, організовані

спорткомітетом УКШ, заходи з нагоди 10-річчя Української кавшколи

ім. Будьонного та міжнародного свята 1 Травня. До плану його проведення

під керівництвом командира дивізіону Гончарова входили використання

танків, артвогню, бронемашин, кулеметів, повітряної розвідки, димової

завіси. Потім курсанти виконували вільні рухи, піраміди, вольтижирування,

джигітовку, а командний склад демонстрував фігурний виїзд, конкур,

володіння холодною зброєю. О 1435 розпочалися масові ігри. Того дня в

статті “Свято УКШ – свято трудящих” в “Зінов’євському пролетарі” заклад

було названо “одним із славних бойових загонів Червоної армії”.

238

Представники УКШ не лише читали матеріали про свій заклад у

місцевій пресі, а й самі оволодівали пером. У травні 1932 р. в будинку преси,

де знаходилася редакція, відбулася нарада воєнкорів, представників

редколегій багатотиражок кавшколи, полку, авіабригади, воєнізованої