Вершники на Інгулі

Кіровоградського держпедуніверситету ім. В.Винниченка Леонід Куценко

свого часу привіз зі США до Кіровоградського літературно-меморіального

музею І.Карпенка-Карого спогади полковника Вільного козацтва Фотія

Мелешка (згодом – українського письменника і громадського діяча в

еміграції), який був активним учасником подій 1917 – 1920 рр. у Глодосах та

Єлисаветграді.

Ю. Тютюнник писав про значну операцію вільних козаків проти 8-ї

російської армії під станцією Бобринська (Шевченка): “Тут були скупчені

літні курені Звенигородщини, Черкащини та Єлисаветщини. Кількість...

перевищувала 8000. Бій тривав цілий день, при цьому обидві сторони зазнали

значних втрат; він закінчився нічною атакою на росіян, по якій останні були

розбиті й розбіглися в різних напрямках. Тут мало не був захоплений (у

полон) комендант російських військ на Україні Муравйов, який пробивався з

Одеси на північ”.

5 лютого уряд УНР на чолі з уродженцем Голованівщини Всеволодом

Голубовичем надав Українському Вільному козацтву статус козацького

реєстрового війська, виділивши йому великі кошти. У березні вільнокозачі

199

загони брали участь у боротьбі проти радянських підрозділів у районах

Олександрії, Куколівки, Новоукраїнки. Але недооцінка потреби власної