Вершники на Інгулі

виникали на Черкащині, Київщині, Херсонщині, Катеринославщині, Поділлі,

Полтавщині. “Вільно-козачий рух цілком самостійно повстав серед

українського громадянства. Бажання як швидше найти своє національне

обличчя, бажання здобути волю і бути охоронцем її, як то 250 літ тому назад

були їх діди, козаки, а також бажання твердого і міцного ладу були першими

гаслами козацтва України, що відроджувалося”, – писав Іван Васильович. У

жовтні 1917 р. він стає одним із організаторів першого Всеукраїнського

з’їзду Вільного козацтва в Чигирині, куди прибуло 200 делегатів від 60 тис.

козаків, у т. ч. з Кубані. На майдані біля собору під головуванням онука брата

Кобзаря А.М. Шевченка з початком виборів військового отамана почали

вигукувати прізвище Полтавця-Остряниці. Подякувавши за обрання,

полковник відмовився. Але знову делегати запропонували йому пірнача.

Висловивши вдячність за шану, цього разу І. Полтавець запропонував обрати

військовим отаманом командира 1-го Українського корпусу генерала

П. Скоропадського, а почесним отаманом – голову ЦР, проф.

М. Грушевського, що й було підтримано одностайно. Оскільки козацький

лідер перебував на фронті світової війни (про своє обрання він дізнається

197

пізніше), то наказним військовим отаманом став обраний першим

генеральним осавулом І. Полтавець-Остряниця. Наступного місяця він