Вершники на Інгулі

брав участь у Першій світовій війні (24.02.1915 р.), був нагороджений

Георгіївською зброєю.

179

Прийняття Центральною Радою у червні 1917 р. Універсалу застає

підполковника Г. Адамовича в Новогеоргіївську (у сер. 1950-х рр. перенесений

із зони затоплення Кременчуцьким водосховищем на місце теперішнього

Світловодська). У день всенародного читання до Воскресенського майдану

притясминського міста йдуть українські кінні та піші військовики з

національними прапорами та значками, музикою й піснями, оточують

озеленену трибуну з портретом Т. Шевченка, плакатами. Як писала преса:

“Першим говорить, не знаючи зовсім української мови, підполковник, батько

Адамович. Другий доповідач, молодий офіцер, говорив про ту роль, яку

відігравав батько Адамович у створенні місцевих військових частин з огляду

на його перевід, що очікується, пропонує не віддавати батька. “Не віддамо!”

– відповідає воїнство. Наступний виступаючий розповів про поїздку до Києва

на український військовий з’їзд, проведений всупереч забороні Тимчасового

уряду. (У списку обраних з’їздом делегатів до Всеукраїнської ради

військових депутатів та Центральної Ради значився Тихін Корнієнко, “ур. 8

зап. кавал. п. Єлисавет». – С.Ш. ) Четвертий доповідач висвітлив історію

України, мотиви проголошення автономії. Після цього, знявши кашкети,