Вершники на Інгулі

На початку травня городяни знайомляться з текстом Закону про

тимчасовий державний устрій України, підписаного Гетьманом всієї України

Павлом Скоропадським та отаманом Миколою Устимовичем (дядьком

уродженця Єлисаветграда Володимира Шульгина). Невдовзі з’їзд земельних

власників Єлисаветградщини надіслав за підписом головуючого Ерделі

телеграфне вітання Гетьману, отримавши відповідь Скоропадського та

Генерального писаря Полтавця-Остряниці (випускника єлисаветградського

закладу). Міністром юстиції нового уряду став С. Шелухин, який свого часу

працював єлисаветградським суддею. Заступником губернського комісара

нова влада призначила землевласника (у районі ст. Канатового) Я. Саргані,

губернським старшиною – колишнього голову Олександрійського земства

С. Пищевича, Чигиринським повітовим старостою – начальника ліквідованої

єлисаветградської кінної міліції. Українським комендантом Єлисаветграда, як

йшлося в місцевій пресі, став підполковник Любимов. Р. Коваль пише, що за

гетьмана комендантом міста був М. Сердюк, у майбутньому – петлюрівець,

учитель с. Покровського. Діяла і німецька комендатура, яка невдовзі

перебралася із кавучилища до сусідньої громадської жіночої гімназії.

Помічник повітового комісара Пилипенко передав справи новопризначеному

157

комісару В.В. Верещагіну (заступник – К.А. Гудевич), у наказі № 1 якого,