Вершники на Інгулі

остання згадка посади керівника ЄКУ в “Голосі Півдня”. А в газеті за

21.12.1917 р. йшлося, що під час процесії похорон брандмейстера надійшла

інформація про пожежу в будинку генерал-майора Лишина на розі Київської

та Кавалерійської вулиць. Частина пожежних терміново виїхала туди, але

виклик виявився хибним. У спогадах учасників боротьби за радянську владу,

оприлюднених газетою “Червоний шлях” 1925 р., говорилося, що

більшовики зайняли училище, коли “юнкери пішли у відпуск”. У

послужному списку полковника О. Карпенка (на травень 1918 р.) записано,

що він був в. о. начальника училища 22 – 25 і з 28 листопада 1917 р. по 13

березня 1918 р., коли став головою ліквідаційної комісії закладу.

Ліквідація імперського устрою Росії, процеси національно-визвольних

змагань, багатовладдя в центрі і, особливо, на місцях привели до припинення

існування ЄКУ. Один із військово-навчальних символів імперії пережив її

ненадовго.

З КОНЯ – НА ЛІТАК

(ОЛЕКСАНДР КАЗАКОВ)

“Казаков: “Що було робити – два фронти, сорок тисяч очей

російських і німецьких дивляться на нас із окопів, відійти, не зробивши

нічого, знаходячись в кільках метрах від ворога, ганьба перед цими 20 000

російських очей... Триклята кішка зачепилася і хилиталася під днищем