Вершники на Інгулі

юнкери влаштували облаву, затримуючи всіх, хто не мав при собі

документів. Подібні акції відбулися 8 червня і 18 липня. За ці три дні було

затримано 327 дезертирів і осіб, які ухилялися від військового обов’язку.

Можливо, їх направляли до військового суду, котрий 12 липня розпочав

роботу в приміщенні ЄКУ.

24 червня на вокзалі весь склад училища, включаючи викладачів і

керівництво, з музикою урочисто проводжав двох юнкерів, які не чекаючи

випуску (1 жовтня), відправлялися добровільно на фронт солдатами. Через

кілька днів з нагоди переходу російських армій у наступ ЄКУ вітало

телеграмою Головнокомандувача Південно-Західного фронту. 27 липня до

міста доставили прах сина місцевого землевласника, мирового судді

М. Саргані. Микола отримав освіту в реальному училищі, став студентом, під

час Першої світової війни вступив до ЄКУ, яке у жовтні 1916 р. закінчив у

чині прапорщика. Загинув на фронті у 23-річному віці у званні корнета. Тіло

було направлене для поховання у маєтку неподалік Канатового. Через три дні

з ініціативи гуртка поляків-юнкерів у переповненому костьолі відслужено

панахиду на честь загиблих уланів 1-го юнкерського полку в бою проти

переважаючих сил противника під Креховцями. Грав оркестр юнкерів-

трубачів. Майбутні офіцери поклали великий вінок на узвишшя в центрі залу,

133