Вершники на Інгулі

гімназисток. Його як магометанина було поховано окремо від шести солдат,

у прощальній процесії з якими два юнкери несли вінок від кавучилища. Через

півтора місяці охорона вокзалу була покладена на головного військового

комісара ротмістра В. Акацатова.

1 жовтня, у неділю, було здійснено випуск (у війну навчання

здійснювалося за прискореними курсами) юнкерів старшого класу ЄКУ, які

залишили його стіни корнетами. За кілька тижнів революція в Петрограді

пожвавила перебіг подій в Росії і на Україні, в т. ч. у Єлисаветграді. У

листопаді 1917 р. начальник ЄКУ Лишин відправив юнкерів у відпустку до

1.2.1918 р. Але діяльність училища не відновилась.

На початку грудня загальні збори солдатів (голова В. Удебинков,

секретар Н. Притула) кавучилища виступили на підтримку Рад робітничих,

солдатських і селянських депутатів та засудили “контрреволюційних

генералів у союзі з буржуазією і угодовськими політиканами” “каледіних,

караулових, духоніних і корнілових, а також керенських”, котрі готувалися

завдати революції “удару, підготовленого під Харковом і на Дону”. За

повідомленням преси 14 грудня в. о. начальника кавучилища В. Лишин взяв

участь у похоронах поручика, котрий застрелився, не бачачи виходу із

ситуації в державі і шляхів подальшого застосування власних сил. Це була

135