Вершники на Інгулі

видано книгу кавалерійського командира І пол. ХІХ ст. Ф. Де-Брака

“Аванпости легкої кавалерії”, примірник якої зберігся в бібліотеці обласного

краєзнавчого музею. Видання вийшло з написом на обкладинці “ЄКУ” і далі

– “Єлисаветградське Кавалерійське Училище своїм вихованцям”. Його

розділи присвячені функціям легкої кавалерії, обов’язкам командирів і

офіцерів у мирний та воєнний час, управлінню, походам, обмундируванню і

спорядженню, дисципліні, авангардним частинам, хоробрості, полоненим і

дезертирам, шпигунам, таємним посилкам, напоям, лікуванню, хворобам

та ін.

1909 р. в ЄКУ навчалося 325 юнкерів. До закладу приймалися особи із

середньою освітою. Випускники, які успішно закінчували курс навчання,

направлялися до кавалерії в чині корнета з одним роком старшинства.

Начальник училища генерал-майор Новиков, як і помічник інспектора класів

підполковник Карпенко, мешкав у приміщенні училища, інспектор класів

полковник Лишин – неподалік, у власному будинку на перехресті Київської

та Кавалерійської вул. Викладачами були: штатними – полковники Аракін,

Гусєв (власний будинок, вуг. В. Донської та Олександрівської) і Нілус,

прикомандированими – ген. штабу підполковники Приходькін, Лукирський,

Солнишкін і Кулешин, гв. артил. капітан Любенський, штабс-капітан Яценко.

Полковники Собиченський і Богінський командували ескадронами,