Вершники на Інгулі

Туркестанського генерал-губернатора та командувача військового округу. У

згаданому вище спогаді співслужбовця Олександра Васильовича в

останньому регіоні описуються його статна фігура, коричнюваті вуса і

борода, відкрите, розумне обличчя у веснянках, привітні очі, простота,

люб’язність, жвава розмова (враження від першої зустрічі 1908 р.). На 1913 р.

генерал від кавалерії Самсонов мав 1044,5 десятин землі в Єгорівці та

Андріївці Якимівської волості. Того року він відвідав місто на Інгулі,

відбувши звідси в спальному салон-вагоні.

Невдовзі після початку Першої світової війни генерал призначається

командувачем 2-ї російської армії, яка для відволікання від союзної Франції

військ Німеччини терміново вступила у бойові дії в Східній Пруссії.

Недостатня оперативна підготовка, неузгодженість дій із 1-ю армією

Ранненкампфа, слабкість загального командування Північно-Західного

фронту, помилки штабу 2-ї армії, відставання тилів, ненадійність зв’язку і

розвідки привели до оточення центрального корпусу армії Самсонова.

Велика радянська енциклопедія так оцінювала фінал і значення тих подій:

“Злочинна ж бездіяльність Ранненкампфа і слабка організація управління

військами з боку Самсонова привели до поразки його частин… в районі

Вілленбергських лісів. Деяким військовим частинам (2-ї армії. – С.Ш.)

вдалося все ж вийти із оточення. Самсонов застрелився. Не дивлячись на