Вершники на Інгулі

училища за 1905 р., коли для неї було витрачено 14 крб. 69 коп. У

подальшому змагання відбувалися також на іподромі скакового товариства, а

потім перед міським садом на облаштованому спортмайданчику. У жовтні

1911 р. на кавалерійський бульвар прибув військовий міністр імперії

Сухомлинов. Тут проходило навчання вихованців училища. “Юнкери, після

дружньої відповіді на звернене до них вітання п. міністра, показали кілька

вправ верхової їзди”, – писав “Голос Півдня”.

Стара єлисаветградська листівка з написом “Палацовий бульвар”. На

ній зображено торговий заклад типу кіоску-павільйону, огороджений

невисоким парканом і оточений з обох боків деревами. На розі – афішна

тумба, поруч – ліхтарний стовп. Ймовірно, саме це місце згадував випускник

88

класичної гімназії 1915 р., колишній повітовий інспектор Центральної Ради,

голова фундації Української вільної академії наук у Нью-Йорку Олександр

Семененко в листах до земляка Євгена Маланюка, оприлюднених Леонідом

Куценком: “На Кав. Бульварі на розі кіоск, а взимку грілка на катку поруч з

театром у т. з. Літньому театрі були в руках у Гіршки Аксенфельда, який і

молочні продукти виробляв. Я їв у нього кефір і простоквашу і піймав

скотинячу хворобу – ящур. Цей Гершко ніякої політики не знав, був чесний

комерсант, якщо не давав гроші під векселі юнкерам (про це не маю