Вершники на Інгулі

На цвинтарі над Азовським морем на могилі українця Миколи

Федоровського було встановлено чавунний хрест із написом: “Спи спокійно,

трудівник на народній ниві”. Гадаємо, що в місті на Інгулі цей невтомний

подвижник на ниві освіти, української громадської, сценічно-хорової

діяльності заслуговує на увічнення пам’яті в меморіальній дошці, назві

вулиці, наприклад, нинішніх Орджонікідзе чи Жовтневої революції.

Золотавого вересня 2009 р. на останній, в гарному будинку обласного центру

науково-технічної творчості учнівської молоді його директор В. Долгушев

надав автору цієї книги ескіз проекту приміщення, де видніється й назва

ремісничо-грамотного училища. Про добротну двоповерхову споруду для

свого дітища свого часу мріяв М. Федоровський. Напевне, він міг оцінити її

під час приїздів сюди в ХХ ст.

1967 р. для Кіровоградського обласного краєзнавчого музею написала

спогади про батька О. Ростовцева, повідомивши свою чернігівську адресу.

Через 42 роки автор цієї книги направляв туди листа можливим її нащадкам.

Але вказаного колись будинку в місті на Десні, як повідомили поштовики,

вже немає.

А між тим, вслухаймося в мотиви невмирущих “Вечорниць”, серед

організаторів яких був М. Федоровський.

ЮНКЕРИ НА “ВЕЧОРНИЦЯХ”