Польовий командир

— Що тут за рейвах та шарварок? – заволав зично, не

розібравши ще ситуації. Двоє бійців — П’єцух і Логвиненко — тримали

під дулами автоматів брудного неголеного чолов’ягу середнього віку —

чорнявого, з темним вузьким лицем.

— У чому річ? — по-начальницьки баритонно прогудів Петренко.

— Прашу палітічєскава убєжища! – випередив усіх вузьколиций.

1 Такої модифікації українських пістолетів «Форт», наскільки мені відомо, не існує. Якщо нашим зброярам

подобається ця назва – хай беруть безкоштовно, я не заперечую ( Автор)

3

— Помовчіть поки, затриманий! – перейшов на грубий підбасок

старший прапорщик. – Ну? – глянув на бійців.

"Нукатимеш, як запряжеш", - смикнув кутиком рота Логвиненко й

доповів:

— Порушника впіймали!

Черговий по заставі погойдався з п’ят на носки – половиці ґанку

приємно рипнули — та кивнув головою в бік Дружньої Держави:

— Туди йшов?

— Звідти! – заперечив боєць.

— Це неможливо! – згадав незворушні вогники пультів Петренко.

— Ми самі бачили й взяли його за триста метрів від смуги! –