Польовий командир

тут намалювався бравий прикордонник Петя Петренко. Він був майже

одразу пред'явлений батькам, і вони заспокоїлися. Прапорщик їм

спочатку навіть сподобався: спортивний, підтягнутий, вродливий,

непитущий, дивиться на донечку закоханими очима. ...Це потім ти

стаєш для батьків своєї дружиноньки " той" та " він" (у гіршому варіанті

– " зять, нема що з тебе взять", більш яскраві випадки опустимо для

певності), але поки ти ходиш у наречених, якщо ви більш-менш рівня,

треба дуже постаратися, щоб тебе занесли в "персони нон-ґрата".

У ліжку хоробрий вояк виявився суто у фізіологічному сенсі не

гіршим за того маляра, як не ліпшим, та от яка біда: з ним Валентина

не злітала. Ну, трапляється: і гарна людина, і хороша, а от – немила. І

нема на те ради. Вона сподівалася — може, все зміниться після

пологів? Але діток мудрий Боженька їм не дав.

…Польовий командир Шульженко був викапаний Славко. Тільки

дуже дорослий. Тобто, він виглядав так, як мав би виглядати в зрілому

віці художник Ярослав Ґовдя. Направду ж зовнішністю Славко зараз аж

надто поступався Миколі. Валентина якось знайшла його

персональний сайт в Інтернеті та ледь упізнала своє перше кохання:

цей вгодований мордань із довгим волоссям, зібраним у кінський хвіст,

74