І раптом почув пісню. Сумну пісню, хоча слів не розібрати… Співала жінка. Співала досить тихо, але голосом надзвичайно високим і якимось незвичайним: він ніби м’якою котячою лапкою торкався тонких струн султанської душі, знівеченої пошуками чогось невловимого, незрозумілого йому самому. Сулейман прислуховувався дуже старанно, однак ніяк не міг визначити місця, звідки долинала пісня.
– Ясміне!!! – роздратовано гаркнув правитель утретє. – Ясміне, куди ти запропастився, клятий негіднику?!
У ту ж мить прибіг кізляр-ага зі схрещеними на грудях руками й почав улесливо кланятися. Султан був розлючений, він затупотів ногами й заволав:
– Ясміне, ти чуєш пісню?!
– Так, мій пане!
– Хто це там співає?!
– Не знаю, пане!.. – перелякався головний євнух.
– То довідайся!!!
– Слухаюся, о володарю! Зараз довідаємося й покараємо…
Втім, хадім-агасі, прислухавшись, затримався й обережно ви мовив:
– Але річ у тім, о мій пане, що пісня лине з боку покоїв самої валіде…
– Однаково довідаєшся й доповіси, хто це співає…
– Буде виконано, мій пане!
– І ще, старий шахраю, ти обіцяв показати оновлений гарем. Де ж ті красуні, яких нам надіслав хан Гірей?! Де служниці, куплені на базарі?!
– О найбільший із правителів світу, – мовив головний євнух, – найкрасивіші дочки високих гір, широких степів і пекучих пустель відібрані, навчені й очікуватимуть на вас завтра в гаремному саду! Я тільки й чекав наказу Вашої милості, щоб…
– Прекрасно! – уперше за весь вечір похвалив його султан.
– О великий правителю… – відразу промимрив Ясмін, кумедно переминаючись з ноги на ногу.
Султан жестом зупинив його:
– Що іще сталося?
– Пане, ваша матір – велика валіде-султан – просила нагадати вам, що очікує на Вашу милість завтра в себе після вранішньої молитви.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Кинджал проти шаблі [Серія:"Історія України в романах"]» автора Литовченко Т.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина І Попівна з Рогатина“ на сторінці 69. Приємного читання.