– Значить, якась причина на те є. Що ж, Ілько без голови? По Климовій стежці хлопець іде.
У хаті запанувала важка тиша: не таким був Клим, але і в багатьох присутніх були свої діти, і вони розуміли Гордія. Нарешті під вікнами почулися кроки.
– Біжить хтось.
– Ото він і біжить, а ви – в коника…
Захеканий Ілько вскочив до лазні і ще з порога гукнув:
– Збираються запрягати!
– Багато? – запитало разом кілька голосів.
– Шість возів і дві тачанки, а солдатів налічив у дворі чоловік тридцять.
– Я на себе двох беру, – сказав Власов.
Хтось крякнув, хтось зітхнув, а один сказав:
– Навкулачки то я б і трьох викликав, а з цією штрикачкою проти кулемета…
– А кулемети в чохлах?
– Познімали, – сказав Ілько.
– Не бачив, на якому возі набої, гвинтівки? – спитав Байда.
– Усі вози були вже ув'язані.
– Ну то будемо рушати!
– А мені що робити? – спитав Ілько, на якого навіть списа не вистачило.
– Будеш за розвідника. Виходьте, та не всі зразу. Грицю, веди частину через Бабачку, а ти, Власов, своїх поза шахтою.
– Чекайте, – сказав Гриць Духота, – а що, коли вони поїдуть не на Мандриківку, а на Оленівку?
– Здрастуйте! Чому це тобі в голову таке прийшло?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Без козиря (збірник) [Серія:"Історія України в романах"]» автора Панч П.Й. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Облога ночі Роман“ на сторінці 75. Приємного читання.