TextBook – Ніхт зараза. Морген, морген!
Останніх слів Гордій Байда не зрозумів і знову спитав:
– Так коли назад, значить, цюрік? Сьогодні, завтра, темно, цюрік, – і для пояснення заплющив очі і, мов сліпий, витяг уперед руки.
Солдат довго морщив лоба, нарешті прояснів:
– Ніхт темно, ніхт, морген, – і махнув рукою в бік станції.
– Ну, їдьте до біса. А приїдете в свою Німеччину…
– Дойчланд!
– Я ж і кажу – Німеччину, так і Вільгельма вашого, як ми Миколу, до стінки – і пах, пах!
Німецький солдат від слів «Німеччина» і «Вільгельм» розплився в посмішці, але, зрозумівши Байдину пораду, злякано закипав сорочачими очима:
– Wilhelm ist Keiser.
– А що ж, як кайзер? У нас був справжній цар, і того не злякались.
Від шахти йшов Семен Сухий з перев'язаним оком.
– Чого ти витріщився? Ячмінь вирядився! Так от з кого лягавих набирали! А скільки ще їх вештається між нами.
– Якби знав, язика б йому вирвав.
Сухий запитливо й здивовано втупився в Байду. Байда, щоб перевести балачку на інше, кивнув на телефонний стовп, де дятлом лазив телефоніст:
– Виїздять!
– Ніби…
– Навіть сьогодні, чи що? Я тут балакав з ним.
– Завтра. Один приносив до мене маузер. Завтра, каже.
«Оце добре!» – Гордш Байда сказав це до себе. До завтрього він ще встигне переговорити з Гнатом, а Гриць Духота і Власов нароблять списів.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Без козиря (збірник) [Серія:"Історія України в романах"]» автора Панч П.Й. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Облога ночі Роман“ на сторінці 73. Приємного читання.