TextBook – Усі ходять у білих шкарпетках, не користуються дезодорантами…
– Не темни, Яжевський. У білих шкарпетках ходять наші вороги, але ми зараз в одному місці, і святкуємо в одному місці, так що ти повинен бути демократом… Ну, ну, продовжуй далі, бо я зараз захлинуся в цьому шоколаді Лошен.
– А твої хлопчики так гарно пахнуть, вони виголені і такі свіженькі…
– Ну і…
– Можна я у них пососу, а там, там…
– Там хочеш, щоб вони тебе оддрючили в жопу. Еге?
– Ми всі повинні кохатися.
Тоцький відкопилив губу, засунув пальця у вухо, чмихнув.
– Усі повинні їсти мій шоколад Тоцький-Лошен. Затямив? Яжевський заплакав і молитовно простягнув руки, а потім прямо і чесно сказав:
– А ти ж сосав у колишнього!
– От свиня. Я по ділу сосав. І буду сосати й у нинішнього. – Тоцький підняв догори пальця. – Я комерсант. І це відбувалося з чисто бізнесових планів. Я патріот.
Яжевський заскиглив і вирік:
– Я теж патріот. Я дотримуюся європейських цінностей. Тоцький задумався. Зішкріб з губи добрячий кавалок шоколаду і ляснув його на підлогу.
– Блядь, пече. Угу… – знову задумливо потягнув Тоцький. Яжевський заповзав рачки. Він нюхав ноги хлопчиків, тицяв носом в ануси.
– Ой! Ой! Як чудово від них пахне!
– То-то, – пророче виговорив Тоцький. – Але спочатку ти побалуєш мого стручечка. Кхе-е.
– З превеликим задоволенням. Але як почати? – гламурно, вдавано втомлено прошепотів Яжевський.
– Бери і смокчи! – рявкнув Тоцький. – Мені треба стимулятор, щоб задовольнити цих крихіток.
– А я… Я?
– Смокчи, а там видно буде. Головне, щоб мій перчик стояв.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Квіти Содому» автора Ульяненко О.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „2. Крила ангелів“ на сторінці 14. Приємного читання.