Розділ «ОЛЕНІУМ-2013»

Наша служба і опасна, і трудна,

І на пєрвий взгляд как-будто нє відна...

О, він знав, що робить, коли увесь вчорашній день репетирував перед товариством свій коронний вихід!

Майдан розчулено притих і навіть почав підспівувати:

Єслі кто-то койє-гдє у нас па-а-а-рой

Чєсно жіть не хо-о-о-чет!!!

— Геніально... — шепнув пан Кувалда пану Серм’яжному.

— Співучий у нас народ... — кивнув пан Кабатчик.

Дочекавшись, коли майдан разом із ним доспіває улюблену пісню, пан Разанов почав доповідь, котра мала внести спокій і лад в розум збуреного суспільства.

— Період, який ми назвали великим Стабільним Покращенням Кризи, минув, товариші! — голосно і урочисто виголосив першу фразу пан Разанов і зробив значущу паузу, адже після неї в доповіді була написана ремарка: «довгі, тривалі оплески».

Однак довгих і тривалих він не почув, майдан нашорошено і підозріло сопів, але липкі кавалки кидати все ж таки припинив.

Задоволений цим пан Разанов продовжував з тим же піднесенням:

— Хочу оголосити всім вам, нашим громадянам, нашим вірним помічникам і розбудовникам, що тепер ми вступили в найважливішу фазу, котра увійде в історію як фаза Покращеної Стабільності Кризи — фаза ПСК!!!

Він оглядів майдан, котрий не ворухнувся ані однією рукою, і з натхненням повів далі:

— Що ж зроблено за всі ці роки? — хитрою, але довірливою інтонацією звернувся він до принишклих співвітчизників і лагідно посміхнувся добрими розумними очима, відповідаючи на своє ж запитання: — А зроблено мало по малу — багато! Побудовано сто п’ятдесят тисяч танцювальних майданчиків! Двісті тисяч «чортових коліс» навіть у найвіддаленіших регіонах нашої країни!

Два мільйони придорожніх біде!! Три мільйони бомбосховищ! Понад сто тисяч переносних вуликів! А скільки прийнято законів, га?!

Він знову переможно зиркнув на натовп.

Натовп присоромлено мовчав, адже не знав, як відповісти на це складне запитання.

— За лише один минулий рік — вісімдесят сім тисяч дев’ятсот дев’яносто шість!!!

Пан Разанов оглянувся на колег.