Розділ «ОЛЕНІУМ-2013»

— А манікюр вмієте робити?

Зоя ствердно кивнула.

— Сто років... тобто, сорок років манікюр не робила... — мрійливо зітхнула пані і простягнула Зої білу руку.

Зоя спочатку розгубилася — а де ж взяти потрібні інструменти?

Але жіночка попорпалась під своїми нарами, дістала елегантну лаковану валізку, розіклала її. І перед очима знудженої за улюбленою справою Зої виникла купа милих жіночих дрібничок для догляду за всіма частинами тіла.

— З масажем, будь ласка! — сказала пані.

Мліючи від призабутих і знайомих рухів, Зоя почала свою улюблену справу.

Примруживши очі, чудова пані поволі вислухала всю її перукарську історію.

Починаючи з того моменту, як син її коханця...

На цьому місці Зоя зніяковіла і чесно зізналася, що коханців у неї було аж двоє: Семен Василенко — такий собі невдаха, але «чоловік добрий і в сантехніці розбирається...», і Валентин Ройтберг — «у нього упряжка в чотири олені!»...

Так от син того самого Ройтберга приніс їй клятий оленячий ріг, з якого, власне, і почалися всі її неприємності.

...Йшов сьомий рік СПК — Стабільного Покращення Кризи.

В середині грудня сонце палило нестерпно.

На вікнах заможних громадян гронами висіли кондиціонери, у квартирах інших гули вентилятори.

Кондиціонери та вентилятори ставили де тільки можна.

Особливу незручність утворювали вітродуї біля кас у магазинах та супермаркетах: від потужних струменів повітря гроші миттєво розліталися по всьому приміщенні. І тоді, йди-но лови та думай, скільки «полетіло»:

триста, як запевняє покупець, чи сотня або примітивна десятка, подана дрібними купюрами. Виник навіть особливий різновид магазинних злочинців, до складу якого входили навіть беззахисні бабусі.

Простягає така собі нічим не примітна бабця пачечку зібганих гривень під повітряний вир, охкає, бідкається і запевняє добросердну продавчиню, що віддала останню нерозмінну «п’ятисотку», котру на похорон собі берегла аж до сьогоднішнього дня.

І що поробиш?

Гроші розлетілися аж під стелю, осіли на полицях, заштурхались під контейнери, громадяни в черзі співчувають старенькій, кваплять розгублену працівницю торгівлі.