Тим часом у воді знову хлюпнуло. Цього разу не виникало сумнівів — із чорної глибини піднімається на поверхню темної води щось справді жахливе. Чому люди поки не придумали назви. Антон зіщулився за кущем, та при цьому не зводив очей з води.
Нарешті просто в нього на очах Воно повільно виринуло з-під води.
Спочатку Кулаков не повірив власним очам. Він очікував побачити яку завгодно потвору. Він уже наперед її боявся.
Але те, що піднялося з води і посунуло до берега, не вкладалося в жодну його уяву.
Саме в цю мить його вперше за багато років осяяло.
Він не стримався. Підхопився на рівні ноги і відчайдушно закричав, розмахуючи в повітрі ножем.
Тільки просвітлення не встигло закріпитися в його запаленому мозкові. В очах раптом стало темно. А той, кого він називав Дублером, не опирався — покірно дозволив затягнути себе в воду.
І мовчки прийняв смерть.
15. До баб не бігати
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Темна вода» автора Кокотюха А.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „14. Тихий серпневий ранок“ на сторінці 2. Приємного читання.