Сєра

— Вишиванка?

— Істинно так, мій пророчий друг. Вона біла. Як ряса-білосніжка, як білосніжні

кокаїнові стяги, а замість звичайних православних прибамбасів —

національний орнамент.

— Стоп, Цюп, це якась хуйня. Я ж не бородатий древлянський шаман.

— Нє-нє-нє! Дивись, Сєр, біла мантія і візерунки — асоціація з язичниками і

всякими абізянами на Івана Купала, а твій хрест, борода і решта православної

традиції, з патріотизмом до купи, перетворять тебе на бренд. Ти самим тільки

своїм виглядом промовлятимеш: «Я — Трипілля, я — священик, я —

українець, я — Бог, я — нація, я — лідер. Я тут головний».

— Цюп, я все це розумію, але ряси такої — нема!

— Та шо ти розумієш?! Це ж брендінг! Рясу і пізніше замовити можна, головне —

імідж.

— Добре, з рясою проїхали. А шо з плакатами? Коли поїдемо друкувати?

— Ха! Плакати вже є — сімдесят штук.

Маркіян Камиш “Сєра”

33

— Ого, ну я ж бачу, шо ти либишся стоїш. А чо так багато?

— Ну, половина для нашого славного поліського сіті, а решта — сусідні села і

околиці.