Сєра

— Цюп, для цього потрібно багато зробити.

— Бінго, Сєронько!

— Це моя фраза.

— Соррі, Сєр. Коротше, я про що. Нам потрібно діяти. Причому діяти активно,

виважено і поетапно. Перша ступінь працює вже зараз. З місцевою пресою

контакти є, з владою — є, з міліцією — є. Потрібно розширятися: кататися

містами, проповідувати, башляти регіональним головам і обладмінітраціям,

вербувати нових членів в ешелонах влади, аби такі самі можливості з’явилися

в нас у масштабі регіону. Нам потрібна низова робота! А потім — державний

рівень.

— Круто загнув. Я би сидів і не висовувався. Тут і так непогане бабло.

— Непогане бабло? Сєр? Яке бабло?! Де воно?! Ми замазали питання з церквою,

розумієш? Яке після цього бабло? Скоро брошури і амулети тут купувати

перестануть, а якщо наші дебіли стануть продавати квартири і нести бабло

нам… отоді нас і накриють. Нам треба пожертви, типу класичного православ’я,

десятину, але щоби нормальний клімат був у колективі. Аби люди не несли

нам останнє. Це зніме настороженість остаточно. Нас і так не сприймають як

тоталітарну сєкту, завдяки Трипіллю і тому, шо ми не обдираємо наших васів,

як липку, а так — ми знімемо останні перепони і страхи.

— І з чого пропонуєш почати?