TextBook Ставить ящичок на траву, дістає малюсінький шприц, голочку.
Галапочка настирливо:
— Та я ж кажу, ось перед вами… Кінь…
Дама так блимнула на Галапочку, що той прив’яв.
— Ви що, жартуєте! Це не по моїй часті… Я по часті домашніх животних…
— Вибачте, а він що, дикий? — починає хвилюватися Галапочка. — Це ж кінь.
— Я не знаю конструкції цього животного, — вперто наполягає на своєму дама. — Моє амплуа — кицьки, пуделі, всякі попугайчики… Я спеціаліст…
— Слухай, художник, — втрутився в розмову водій. — Пошли ти цю спеціалістку під три попугайчики… Дай коневі трішки горілки — і брикати буде.
— У нас нема горілки, — пояснила Крузя.
— Біжи до моєї Валерії, візьми там під кущем в її чоботі…
Крузя побігла.
— Це ми ранесенько на гриби вибралися, — пояснив водій.
— Хто мене доставить обратно? — претензійно спитала дама.
— Ось зараз підніметься кінь, сядете та й поїдете, — пожартував водій.
— Киньте ці жарти. Я не дєвочка, щоб наді мною підшучувати.
— Зараз нам не до жартів, — сказав Галапочка.
— Я питаю — хто мене доставить обратно? — суворо мовила дама.
Галапочка не втримався:
— Йдіть сядьте отам на березі — я потім викличу вертоліт. Якщо хочете летіти. А якщо хочете йти пішки, то йдіть отуди до асфальту. — Переходить на крик: — І швидше, поки я ще не осатанів!
Дама вхопила свою скриньку. Лякливо оглядаючись, пошвидкувала геть.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Штани з Гондурасу: Сатира та гумор» автора Дудар Є.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „КОРОТКІ ПОВІСТІ“ на сторінці 57. Приємного читання.