Розділ «ЧАСТИНА ТРЕТЯ»

Вони пройшли повз високе узгір'я і опинилися на початку довгої, затіненої горами вулички, тут панувала прохолода, йти було значно легше.

— Чи ти сидів коли-небудь у в'язниці? — спитав Цитрон у Бумблякевича.

— Ні, ніколи. А чого ти питаєш?

— Бо мені знову снилася в'язниця, хоч і сидів я там недовго. За дурницю. За крадіжку гаманця. І було нас у камері, кількоро. Один чолов'яга, як виявилося, був професором. Зґвалтував свою ученицю. І от той професор все любив зазирнути до кібля[110], чи як ми жартували «до пуляреса», щоб перевірити, чи вже там повно, чи ще ні. Одного разу я спитав його — що він там визирає у тому кіблі, від якого усі відвертають носи? А він лише буркнув «мерде».

— Може, вам почулося? — встряв чоловічок. — Може, то він сказав «смердить»? До речі, мене звати Помідор.

— Вам неймовірно пофортунило, — відказав Цитрон. — Але вернімося до того «мерде». Я пам'ятаю як зараз. То було саме те слово — «мерде»! Чи не знаєш, Бумблику, що воно може означати?

— Знаю. «Мерде» по-іспанському і «мерд» по-французькому означає не що інше, як «гівно».

— Ти в цьому переконаний?

— Абсолютно.

— Ти мені мов гору з плечей звалив. Скільки то вже літ проминуло, а я все думаю і думаю, що ж воно таке! Гадав уже, що то він мені яке віще слово сказав. Або гасло! Після звільнення з тюрми, я навіть якийсь час кинув душити. Усе тільки думав та й думав. Аж то бач — гівно!

У ту ж таки хвилю він раптово скрикнув і заборсався у міцних арканах дротяного удава, що витворився з телефонних дротів і кабелів. Цитрон намагався шарпатися, навіть перекусити сплетіння різнобарвних дротів, але що різкіші він робив рухи, то все міцнішими ставали обійми удава.

— Стій, зупинись, — закричав йому Бумблякевич. — Перестань сіпатися.

— Ану, набік! — зблиснув дідусь очима мисливця і став цілитися зі своєї рушниці.

— Ані руш! — гаркнув до нього Бумблякевич. — Всім негайно завмерти. Я знаю, що робити. — І голосно проказав: — Останні вісті.

Удав завмер і насторожився.

— Збройні сили Гренландії захопили північну частину Канади й Аляску.

Удав обм'як.

— Тюлені й моржі приєдналися до ескімосів і разом з ними готуються до штурму Оттави.

Удав став розплітатися й опадати.

— Про свою підтримку оголосили білі ведмеді й олені. Квебек уже заявив, що зберігатиме нейтралітет.