TextBook — Ти тут живеш? — спитав урешті.
— Ага. А ти?
— Я ні. Я тут від учора.
— Так я і думала.
— Чому?
— Бо якби ти тут жив, то не питав би мене, чи я тут живу. Мене тут усі знають.
— А ти чия?
— Нічия.
— Такого не може бути. Може, ти онучка княгині?
— Ні-а.
— Але ж у тебе мусять бути батьки.
— Не мусять.
— То ти сирота?
— Ні-а.
Бумблякевичу така розмова врешті набридла, й він махнув рукою:
— Гаразд, не хочеш казати, то я піду.
— Я привид.
— Привид? Який іще привид, коли я тебе бачу так само добре, як і живу людину?
— Але я нежива. Я померла уже давненько. Тепер мешкаю собі тут.
— Нічого не розумію, — сказав Бумблякевич і, підійшовши ближче, погладив дівчинку по голівці. — Я ж чую — ти жива.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Мальва Ланда» автора Винничук Ю.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЧАСТИНА ПЕРША“ на сторінці 67. Приємного читання.