Оголений нерв: роман

— О, Господи! — зітхнула тяжко Настя. — Потрібно кидати роботу і їхати поміняти долари, поки ринок не розійшовся.

— Марійка сказала, що нічого не потрібно — бабця залишила на свої похорони п’ять тисяч гривень, одяг собі, якісь там хусточки, рушники і все таке.

— Я теж поїду, — сказала Ніна, витерла руки маминою хусткою і пожбурила її у відро зі сміттям.

Розділ 58

На похорон поїхали двома автівками, за кермом «форда» був Геннадій. Він взяв з собою Льоню, «опель» повела Настя, бо Валерій іще був напідпитку. До них приєднався Вадим, а ось Алісу кликати на поміч Настя не стала. На першому блокпосту бойовиків Настя не на жарт розхвилювалася. Вони довго оглядали мікроавтобус, у Геника поцікавилися, чиє авто.

— Виходить, що не твій «форд»? — чоловік у камуфляжній формі з неприхованою цікавістю обдивився автівку.

— Так, не мій, — підтвердив хлопець.

— А чому ти не з нами? — примружив чоловік очі. — Чому не воюєш за свою свободу?

— Та я й у армії не був на службі за станом здоров’я.

— По тобі не видно, що ти хворий, — дорікнув чоловік. — Чув про наказ Голови Луганської Народної Республіки номер один, пункт п’ять?

— Не чув. Звідки я можу знати, коли потрібно копійку заробити, а роботи немає, — трохи підіграв він бойовику.

— Так ось, — чоловік зупинився перед хлопцем, тримаючи на грудях напоготові автомат, — згідно з цим наказом, почалася мобілізація чоловічого населення віком від вісімнадцяти до п’ятдесяти років до лав Армії Південного Сходу. Скільки тобі зараз?

— Двадцять два, — сказав хлопець. — Взагалі-то, ми поспішаємо на похорон, померла наша бабця, а зараз літо, спека, самі розумієте.

— Сумна подія, розумію, — кивнув бойовик.

— Позаду в «опелі» мої батьки, вони також туди направляються.

Чоловік махнув рукою, даючи наказ пропустити автівку і підійшов до другої.

— Кажете, мати померла? — спитав він Настю, перевіряючи паспорти.

— Так, — підтвердила вона і не стала уточнювати.

— Відкрийте багажник, — наказав він.

Настя виконала вимогу і помітила, як зупинився погляд бойовика на кількох пляшках горілки, які прихопила вона з собою на поминки. Вона дістала одну пляшку, подала чоловіку.