Розділ V

— Тільки не кажи, що я не попереджала, — озвалася Шаннон. — Фінвар схиблений на безпеці не менше за покійного Енгаса. Заблокувати сиґналізацію не проблема, але сліди нашого втручання залишаться, і чаклун неодмінно їх виявить. З таким самим успіхом ми могли б наскочити посеред білого дня і влаштувати прилюдний обшук. А це ж зовсім не годиться. Я взагалі сумніваюся, що ми знайдемо бодай якісь докази проти Фінвара, зате напевно дамо йому привід звинуватити нас у переслідуваннях. І тим самим зробимо ведмежу послугу твоєму братові. Брігід просто оскаженіє.

Шайна кивнула:

— Оце й відповідь на твоє питання, чому ти попхалася за мною. Щоб стримати мене, вберегти від помилок. Але повір, я не збираюся шкодити Бренанові й сердити Брігід. Якщо не вдасться обдурити чари, я відступлю… Хоча це малоймовірно, — додала, помітивши в захисті слабину. — Не буває бездоганних чарів — ні відьомських, ні чаклунських.

Вона обійшла клумбу й наблизилася до дверей посередині правого крила. Обережно, але впевнено розсунула плетиво біля замка й дісталася до вузла, що поєднував тринадцять маґічних ниток. Одна з них, фіолетового кольору, була зв’язана трохи недбало, і її кінчик визирав назовні.

— А ось і шпарина, через яку ми прослизнемо. Чаклунам важко даються фіолетові чари, з ними вони часто припускаються помилок і навіть не помічають їх. Цим просто гріх не скористатися.

Через вільний кінчик нитки Шайна стала потроху відбирати енерґію. Захист на дверях слабшав, бо йому бракувало живлення для повноцінної роботи, а сусідні плетива не встигали компенсувати нестачу. І при цьому вони не виявляли жодних ознак зовнішнього втручання, тому не здіймали тривоги.

Нарешті рівень енерґії впав до критичної межі, і на якусь хвилину двері залишилися без сиґналізації та стеження. Цього часу Шайні цілком вистачило, щоб відімкнути механічний замок і ввійти разом з Шаннон до будинку. Потім живлення захисних чарів поновилось, і вони продовжили функціонувати, ніби нічого й не сталося.

Перше, що привернуло тут Шайнину увагу, була додаткова маґічна сиґналізація, що мала спрацювати при проникненні до помешкання через Тиндаяр. Власне, цього й слід було очікувати: коли стало відомо, що в боротьбу за корону втрутились чорні чаклуни, чимало катерлахських вельмож, а передовсім претенденти на престол, мерщій подбали про те, щоб убезпечити себе від загрози з підземного світу. По всьому Рінанхару, зокрема й у Цитаделі Високих Лордів, уже тиждень діяли такі самі чари, тільки потужніші й набагато надійніші, відьомського виконання. А сестри Блодвен, Альса і Дорвен останні півтора тижні працювали над виготовленням дерайтирів — блокувальних артефактів, що забезпечували повний захист від можливого вторгнення з Тиндаяру. Шайна по змозі брала участь у їхній роботі, хоч, правда, користі від неї було, як кіт наплакав. Тут більше важила не маґічна сила, а досвід, знання та вміння, що приходили лише через багато десятиліть відьомського життя.

— От бачиш, — сказала Шаннон знов-таки пошепки, хоча глушильне плетиво довкола них і досі діяло. — Фінвар теж захищається. Якби він змовився з чорними…

— То повівся б так само, — переконано мовила Шайна. — Вчинити інакше було б украй необачно з його боку. Все одно, що відкрито оголосити про свою причетність до змови. А тепер показуй дорогу.

За два роки перебування в Тахріні Шаннон неодноразово отримувала запрошення на різні прийоми та бенкети в домі Фінвара аб Дайхі, тому непогано орієнтувалася тут. Щоправда, не в правому крилі, де мешкали переважно слуги та бідні родичі; але вона принаймні мала уявлення, куди йти, щоб не надто довго блукати в лабіринтах численних коридорів та сходів.

Дорóгою Шайна про всяк випадок насилала на всі зустрічні двері чари, що на короткий час блокували їх. Отож у разі, коли хтось дуже недоречно прокинеться й надумає вийти з кімнати, то згає секунд десять-п’ятнадцять на мороку з дверима, давши можливість непроханим гостям сховатися.

Утім, така пересторога виявилася зайвою. Не зустрівши нікого на своєму шляху, вони без будь-яких пригод дісталися до господаревих покоїв на четвертому поверсі протилежного крила й увійшли до темної приймальні, що межувала з робочим кабінетом лорда Фінвара.

Шайна залишила Шаннон стерегти вхід, а сама рушила до дверей кабінету, щоб зблизька вивчити їхній захист. Та на півдорозі раптом завмерла й мало не скрикнула з несподіванки, відчувши по той бік щільного плетива чарів ретельно замасковану присутність людини. І не звичайної людини — а відьми…

Таємнича сестра миттю збагнула, що її викрили, тому не стала далі ховатися. Швидко і вправно, бо робила це вже вдруге, деактивувала захисні чари й розчинила двері. Шайні не довелося напружувати маґічний зір, щоб роздивитись у темряві її обличчя. Вона ще до того впізнала індивідуальні характеристики Іскри Брігід вер Камрон.

Брігід мовчки махнула рукою, запрошуючи Шайну та Шаннон, що стояла з роззявленим від подиву ротом, увійти до кабінету. Потім зачинила двері, розкинула довкола глушильне плетиво, поставила на вікна затемнення і ввімкнула світло.

— Так, так, так, — повільно мовила вона, змірявши Шайну гострим поглядом. — Бачу, ти не стерпіла. Ще й Шаннон із собою притягла. Хіба я вчора неясно висловилася? Хіба не заборонила наближатись до Фінвара?

— А сама прийшла…

— Бо знала, що ти не послухаєшся. Тому й вирішила влаштувати обшук, а на ранок розповісти про його результати. Але тобі забракло витримки перечекати й одну ніч. Мораґ про тебе правду казала — як западе щось у голову, то не вгамуєшся, поки не вчиниш по-своєму. Невже ти справді вважаєш Фінвара таким йолопом? Якщо він і змовився з чорними, то зробив це в усній формі, не підписуючи жодних паперів. І поготів не став би тримати докази проти себе в своєму ж власному кабінеті.

— Однак перевірити не завадить, — наполягала Шайна. — Часом і наймудріші люди можуть утнути якусь дурницю.