TextBook Патрійот! Нада од нього набрацця настоящого українського духу. Я йому даже скидку давала — так мені його патріотізм понаравився.
Аж і він проявив просвітительський інтерес до мене. Якось, почувши, як я лаюсь з Нінкою, яка курила біля мого пожароопасного лотка, він узяв мене нєжно за руку і сказав:
— Галочко, ви ж українка! Ви повинні говорити щирою українською мовою! Мова — то святе! А ви її псуєте різними русизмами! Я так уболіваю за Україну, за українську мову, що готовий вас безплатно навчити правильної вимови. Ви згодні?
«Ну, — думаю, — оце Людина! Мо’, він мене в люде виведе?»
— Канєшно, згодна! — вирвалося з моїх грудей.
— Не «канєшно», а «певно», — делікатно поправив він мене.
— Певно, згодна! — виправилася я і аж забалділа від чистої української мови!
От прийшла я до нього додому на урок. Приготовив він мені чайочок, такий собі, слабенький, з сахарком, і хліб із маслом. А я даже не скривилася: подумала — він же пошти святий! Він даже на базар у вишиванці ходе! Грець з тою хаваніною! От він мене й навчить світлому, доброму, розумному!
Дивлюсь, аж він шось після чайочка став странно суєтицця. Підсів до мене на діван і своєю ручоночкою в пазуху мені — шасть! Я й схаменуцця не вспіла, як він присмоктався своїми слинявими губами до моїх, а тою ручоночкою став м’яшкорити мої цицьки, наче то не грудь, а якийсь котяра. Я все ше вилупленими баньками дивлюсь на нього і ні бельмеса не понімаю: шо йому од мене нада? А він тим врем’ям — вжик! — розстебнув ширіньку, витягнув свого мікроскопічеського члена і вклав його мені в руки.
Я от неожиданності остовпіла. В голові горобці цвірінькають. А він мені:
— Давай, Галинко! Давай!
— Шо давай? — питаю я його.
— Працюй рученятами!
Я ше раз зиркнула на його нещастя і подумала: «О-о-ой! Дак тут роботи невпроворот! Попробуй оце-о нещастя та й поставити! Так я собі на рученятах і мозолики натру! І вобше: я сюди не за тим прийшла! Я, можна сказать, за духовністю прийшла, а він мені шо предлага?»
І встала я з дівана, плюнула йому помежи очі і гордо пішла геть.
Більше він у мене бомаги не купляв.
Одним словом — оп’ять хвіаско!
І якби ж то посліднє!
Після націоналіста в мене появився комуніст. Дєдушка. Такий акуратненький, наглажений, надушений. Купував найгрубішу бомагу. Саме інтересне, шо ціна його не інтересувала: хай і дорога, аби була найхужого качества. Я існачала подумала — аскет.
От однажди він приходе до мене й пита:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Великий секс у Малих Підгуляївцях» автора Клименко Люба на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „2“ на сторінці 3. Приємного читання.