TextBook Вернулася, а точніше — приповзла я додому під ранок. Батяня ні про шо мене не питав.
Він у мене видержаний.
Подивилася я на себе в зеркало і спудгалась. Я не познала себе. Вся в синяках, подряпинах, подтьоках. Під очима — мішки, волоси скуйовджені, губи покусані…
«Оце погуляла! — подумала. — По-підгуляївськи!»
І впала в кровать.
Прокидаюся — наді мною батяня стоїть.
— Жива! — вигукнув він.
— Канєшно, — одказала я. — А шо, є какісь сумнєнія?
— Тепер уже нє!
…І житсть моя потекла по новому сценарію. Я вже не ходила на базар торгувать бомагою — не для скіхської цариці таке уніженіє. Рішила оддатися природі й рідним Підгуляївцям. Удома і без базару роботи хоч одбавляй: кури, яких приїжжі принімають за індокачок, індокачки, яких путають з індичками, індички, похожі на страусів… Їдять вони і какають по-підгуляївськи, тому з ними роботи й роботи.
Під нашою хатою — ставочок, так шо й качечок кілька десятків держали. З усієї птиці я найбільше їх люблю. Канєшно, в жаркому. Як запечу качечку в жаровні з яблучками — слинка тече.
А ше город подоспів. Нада заквасить кадочку помідорів, кадочку гурочків, кадочку баклажанів. Погодя — кадочку капусти з красними маленькими яблучками, кадочку головок капусти з бурачками. А ше нада грушок насушить та повкидати їх у кадочку березового соку, якого наточили у березні з нашої старої берези, — така бражка буде! Найлучче лікарство опосля тяжкої підгуляївської ночі.
То єсть, роботи невпроворот.
Я натурально злилася з природою і своїм селом. Опосля поневірянь на базарі і відвідин Скіхського царства я пойняла, шо для настоящої українки нема нічого луччого, ніж село, його воздух, його земелька, його запах, його мєдлєнна жисть без стресів і гонінь за всяким неукраїнським.
Вечорами я виходила на ставочок, сідала під вербами і любувалася, як мєдлєнно плаває качечка з качуром, як хлюпочуться качаточка… Це все так напоминало мені Тараса Шевченка!
Я стала пошти святою.
І так би длілось аж до старості, якби до того ставочка не зачастив Пашка-брігадір. Кажного вечора в одну і ту ж пору він приходив на протилежний берег ставка, щоб напоїти свого коня. Ми здаля перекидалися узглядами, як м’ячиками, а після того він ішов зі своїм вірним товаришем додому. Все, як в українській пісні.
І пойняла я, шо він одинокий, як і я, шо він так само, як і я, тужить за тим врем’ям, коли ми були разом.
Але як же все начать знов? Як перебрести ставок, шо розділяв нас? Двічі ж в одну річку не ввійдеш!..
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Великий секс у Малих Підгуляївцях» автора Клименко Люба на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „3“ на сторінці 1. Приємного читання.