TextBook Ілюзіями живемо, хоч нас
Життя обдурювало вже не раз,
Хоч потрапляєм від спокуси в скруту.
Метляє нами доля, без вини
Караємося і п'ємо отруту,
Що нам підносять підлі брехуни.
ЗЕМЛЕ…О земле, я люблю, кохаю до нестями
Тебе, немов свою коханку, залюбки
Сплітати прагну я тобі із зір вінки,
Тебе оточувать безсмертними хвалами.
На просторі твоїм чудові писанки
Я бачу — в зелені ти блискаєш світлами,
Братерства й любощів палахкотять зірки;
Чого ж я прагну ще? Звідкіль душі надлами?
Душа ридає. Мрій нема вже. Тільки — біль.
Ні сонця, ні весни, лиш темінь зловорожа,
І на твоїх ланах — каміння та кукіль.
Я не люблю тебе! Що це? Чи воля Божа?
— О Христе, звідкіля ця зміна: не люблю.
Що сталося, скажи? Орю чужу ріллю…
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сонети. Світовий сонет » автора Павличко Д.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Янка Купала СОНЕТИ“ на сторінці 5. Приємного читання.