Про завтра, і про хліб, і про житло
Ви думати повинні, й працювати
За себе, і за інших, і вмирати
Від голоду, схиливши вниз чоло.
Ваш спів — квиління жалібне, безсиле,
Що вказує на вашу всю нужду,
На те, що ви живцем зійшли в могили,
Що в інших сяє радість на виду,
А вам, покривдженим судьбою злою,
Не вільно навіть вмерти з похвалою.
У ПРИСМЕРКУЯ думати люблю в смеркання час,
Як світ вдягається у чорні шати,
Як зірка гляне до моєї хати
Крізь шибку — мерехтлива, як алмаз.
Я тисячі думок сную нараз
Про свою долю… щоб не заридати,
Збираю дух в нечулість, ніби в лати,
Але в очу сльоза — єдиний спас.
Сиджу і мрію. Жду. Кого — не знаю.
Не можу сам собі відповісти,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сонети. Світовий сонет » автора Павличко Д.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Янка Купала СОНЕТИ“ на сторінці 2. Приємного читання.