Розділ «Частина третя НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ»

Ясна річ, вони говорили англійською і могли не боятися, що покоївка зрозуміє їх. Тільки треба було уникати власних імен та назв.

— Якщо хочеш помитися, — сказала Джейн, умостившись на стільці, — то вода ще гаряча. Чи ти гребуєш?

— Ні, просто не хочу. Дуже втомився.

— Що ж, воля твоя, — знизала сестра плечима і вже слованською додала: — Чого ти чекаєш, Елішко?

— Перепрошую, пані, — похопилась покоївка, взяла гребінець і стала розчісувати вологе Джейнине волосся.

Кейт задумливо дивився на обох дівчат, які час від часу, ніби ненароком, лагідно торкалися одна до одної й обмінювалися відповідного змісту поглядами. Покоївка знай скоса позирала на Кейта й лукаво посміхалася. Йому було дуже ніяково, але він терпляче продовжував грати роль стомленого і знудьгованого чоловіка.

Закінчивши розчісувати Джейнине волосся, покоївка запалила в кімнаті свічки, бо вже стало темно, і запитала, чи кликати слуг, щоб винесли воду.

— Ні, Елішко, не треба, — сказала Джейн. — Завтра. А тацю забери. Залиш тільки м’ясо, хліб та вино. — І вже до Кейта англійською: — Дай чайові.

Кейт дістав з гаманця кілька дрібних монет і, коли Елішка підійшла до столу, щоб забрати тацю, поклав їх у її долоню. Дівчина вдячно всміхнулася:

— Дякую, пане, ви дуже щедрий. Вам нічого не треба?

„Двійко Конорів,“ — подумав Кейт. — „А можна й одного…“

— Ще полуниць, — промовив уголос. — І передай господареві, що завтра я хочу зустрітися з його небожем Мілошем.

— Буде зроблено, пане.

Коли покоївка пішла, Джейн сказала Кейтові:

— Бачу, в тебе проґрес. Щойно ти абсолютно правильно, без жодної помилки, побудував ціле речення.

Кейт гмикнув.

— А я й не помітив.

— У тім-то весь фокус. Це називається інтенсивним входженням у мовне середовище. Ми з тобою отримали непогану підготовку, маємо чималий словниковий запас і гарне знання граматики, але досі не було практики спілкування живою розмовною мовою — яка, до того ж, помітно відрізняється від книжкової. А тепер цього спілкування вдосталь, ми швидко засвоюємо практичні навички, вчимося формулювати свої думки „на льоту“ — відразу слованською, не перекладаючи з англійської. Правда, вимова в тебе паскудна. Але тут нічого не вдієш, ти геть позбавлений музичного слуху. Мабуть, у дитинстві, тобі медвед става на ухо… — Джейн підвелася зі стільця і рушила до ліжка. — Відвернися, Кейте. Я хочу вдягнути сорочку й лягти.

Кейт встав з крісла, перетнув кімнату і зайшов за перегородку. Він почув шурхіт простирадла, а слідом за тим пролунав сестрин голос:

— Таки вирішив помитися?