Розділ другий Експедиція

Реальна загроза

— Якщо мислити глобальним категоріями, то ви маєте рацію, сер. Проте світ дуже великий, людей занадто багато, щоб я міг рівною мірою вболівати за долю кожного. Передовсім я дбаю про своїх ближніх і не бачу в цьому нічого поганого.

Павлов трохи подумав.

— Що ж, приймаю ваш аргумент. Але зазначу, що ви звернулися не за адресою. Кадрові питання в літно-навігаційній службі вирішує безпосередньо шкіпер. А до моїх повноважень начальника експедиції це не належить.

— Ви ще й командир бригади, сер.

— Ну то й що? Так чи інакше, а головним на кораблі все одно залишається його капітан. — Павлов підвівся. — Гаразд, суб-лейтенанте. Ходімо.

Він відвів мене до капітанської рубки, що межувала з рубкою керування і для зручності мала два входи — з коридора і безпосередньо з містка.

У капітанській рубці перебувало троє людей — її господар, командор Томасон, перший пілот Топалова і старший навігатор Вебер. Вони стояли біля великого екрана з навігаційними схемами і щось обговорювали.

Після обміну вітаннями Томасон пояснив Павлову:

— Ми саме аналізуємо пройдений шлях. За розрахунками Вебера, сумарна ефективність курсу складає дев’яносто два з половиною відсотки.

— Цілком задовільно, — сказав капітан. — У вашої команди, шкіпере, непоганий запас міцності. Це дуже доречно, оскільки пропозиція, з якою звернувся до мене суб-лейтенант Вільчинський, загрожує різким зниженням ефективності.

— Ага, — промовила Топалова, схвально глянувши на мене. — Таки наважився?

— Наважився, — підтвердив Павлов. — Ви мали слушність, лей-тенанте-командоре.

З виразу обличч Тамасона і Вебера я зрозумів, що й вони все знали. І чекали, що я попрошу за Елі.

Командор відійшов від екрана, взяв зі стола чашку й відпив ковток кави.

— Ситуація така, суб-лейтенанте, — звернувся він до мене. — Весь цей тиждень я думав, що вам відповісти. Але нічого не надумав.

— Я за те, щоб спробувати, — озвалася Топалова. — У кожному разі, загробити корабель ми їй не дамо.

Томасон повернувся до старшого навігатора:

— А ви що скажете?

Вебер витримав паузу, потім стенув плечима.

— Чом би й ні? Я згоден.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Реальна загроза» автора Аврамегко О.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ другий Експедиція“ на сторінці 6. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи