Розділ «Відділення перше «Лагідна українізація»»

– «Зелений мексиканець» чи «Б-52»? – з посмішкою запитав бармен, пам’ятаючи мої давні загули.

– Дуже хочеться бокал холодного шампанського…

Так воно усе і починається.

Додому мене знову віз драйвер. Була восьма година ранку. Дванадцять «мексиканців» та шість «Б-52» – і це не враховуючи трьох повних бокалів шампанського. Дорогою, навалившись на двері машини і ледь розбираючи літери, я написав у телефоні «І ТОБІ ТАК САМО!» Якусь мить повагався і натиснув кнопку «відправити». Її телефон я знав напам’ять.

Вона відповіла цього ж дня під вечір.

«Може, зустрінемося?»

Залишки похмільного сну злетіли з мене геть, коли я це прочитав. «Якого хріна?» – вже вдруге за сьогоднішній день подумав я і знову видалив наше листування від гріха подалі.

Зустрілися ми напередодні Водохреща у ресторані «Колесо», розташованому на переробленому дебаркадері, недалеко від річкового вокзалу. На це побачення я трохи запізнився. Причому зробив це свідомо, щоб вона не думала, буцім я летітиму до неї на «крилах любові».

Сиділа у циганській залі і, поклавши підборіддя на долоню, дивилася у вікно, що виходило на широку ріку, вкриту крижаними торосами. На вулиці було мінус п’ятнадцять. Плив у київському надвечір’ї палаючий хрест Святого Володимира. Падав тихий лапатий сніг. Перед нею стояла склянка журавлиного морсу. Окрім нас в ресторані нікого не було.

– Привіт.

– Привіт.

Я сів навпроти, і ми довго мовчки дивилися одне на одного. Потім я взяв її за руку. Неподалік у комині потріскували дрова. Від дніпровської течії, що хитала кригу, ледь поскрипував сам дебаркадер. Десь у сусідньому залі тихо награвала гітара.

– Поцілуй мене… – сказала нарешті.

Ту ніч ми провели разом.

Марині набрехав, що буду святкувати Водохреща у друзів, які мали лазню на Десні, й, можливо, там залишуся.

Наступного дня під вечір ми з дружиною і старшою донькою полетіли на відпочинок до Єгипту, а вона залишилася у морозному засніженому Києві.

Припускаю, що у цьому місці нашого роману всі жінки мають повне право сповнитися люті й ненависті до підступних і хтивих чоловіків, мерзенних тварюк, які причеплені до свого хуя, як до дороговказної зорі, що веде за собою і повністю нівелює будь-які освітні програми, моральні настанови та цивілізаційні набуття, коли відчуває поруч гарну самицю. Не буду сперечатися. Але маю зустрічне питання: навіщо чоловіків, з якими давно і трагічно розсталися, вітати СМСками H. N. Y. (Happy NewYear). Чоловік – тварина слабка, нестійка супроти жіночої краси і привабливості. Навіть Адам не встояв. За статистикою, пересічний чоловік майже щохвилини думає про секс. Звичайна бульварна брехня. Але разів до ста на день точно думає, особливо коли знаходиться на піку своєї фізіологічної форми. Природне бажання жінок подобатися абсолютно збігається з бажаннями чоловіків мати тих жінок. Увесь світ поведений на сексі в період активного розмноження. То чого ж ви від мене хочете? Я обітниць не давав і стримував бажання побачити Анжелу майже двадцять днів! Боровся як Лаокоон зі зміями. В реальному житті, як і у давньогрецькому міфі, змії перемогли.

Вони заповзали мені під ковдру, коли я спав з вагітною Мариною, вилися по тілу, коли мився під душем зранку, повзали салоном автомобіля й заповзали у штани, коли їхав на роботу чи проводив ділові зустрічі. Я летів з ними до Єгипту і повертався назад. Ці змії не давали мені спокою ні вдень, ні вночі. Від них дибилася плоть і паморочилося в голові, коли я уявляв як торкаюся її тіла. Це пристрасть! Люта, незборима пристрасть, що знову вибухнула в мені після, здавалося б, безневинної СМСки «H. N. Y».

Анжело, я давно хотів задати тобі питання: якого хуя ти написала тоді мені це СМС? Адже ти тисячі разів розповідала усім, як я падав перед тобою на коліна і намотував кола довкруж, аби домогтися твоєї прихильності! Не було нічого подібного! Ми зустрілися в ресторані «Колесо», а тоді поїхали до готелю «Перлина Дніпра», що знаходився поруч на набережній, і провели ніч разом. От і все!

Від того дня ми не зідзвонювалися, не списувалися. І тільки на день Святого Валентина я отримав від неї чергове СМС: «Вітаю. Я вагітна».