03.09. 2009
(див. Художньо-мистецький альманах СВХ. Київ, 2011 р).
Один знаний мистецтвознавець з газети «Комсомольская правда» якось сказав:
– Розкусив я ваше мистецтво. Ви тільки ховаєтеся за цими типу анархічними черепами. А насправді ви – «фашисти»!
* * *– Перед тим як продовжити концерт, – каже Орест Лютий зі сцени, – я хочу наголосити на тому, що від однієї тільки згадки про цю людину москалям стає погано. Вони називають його «фашистом», нелюдом. А коли їм пояснюєш, що він шість років сидів у німецьких тюрмах і концтаборах, а двох його рідних братів закатовано в Освєнцімі, – не вірять. Кажуть: «Ето всьо ваша хохляцкая брєхня! Нє может етого бить!» І завинив він перед ними тільки тим, що боровся за вільну, незалежну Україну. Боровся проти двох страшних імперій – Третього райху і СРСР. І де тепер ті імперії? Їх нема. А вільна, незалежна Україна є! Значить, він переміг. Це наш герой, якому ми присвячуємо наступну пісню – «Степан Бандера» (Співається на мотив «Ах, Одєса – жемчужіна у моря».
Стоять смереки, Прут тече в Яремчі під горой,
Стоїть москаль і «піво пьйот таваріщ дарагой».
А ми того москаля на друзки порубаєм,
Скламо в пакет, відправимо домой, ой-ой-ой…
ПРИСПІВ.
Ах, Бандеро, – український апостол.
Ах, Бандеро, – тобі жилось не просто.
Ах, Бандеро, – народний наш герой.
Веди, Степане, ізнову нас у бой!
В Карпатах є такий народ – він весело живе,
До церкви ходить, Бога чтить і зброю береже.
Душа того народа – як тая чиста вода,
От тільки він не любить москалів, що мутять!
ПРИСПІВ.
В Одесі є московський поп, він вірить в СРСР,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Розрив. Як я став «націонал-фашистом», покинув дружину та сімох дітей » автора Мухарський А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Відділення перше «Лагідна українізація»“ на сторінці 32. Приємного читання.