Це було так несподівано, що Жарков поточився до дверей і закам’янів. Він не міг вимовити й слова. Нарешті з’явилося булькання замість слів:
— Ви… Ви… Ви за це…
Не завершивши фрази, він уже готовий був гримнути дверима, але я спинив його словами:
— Це я приніс ящик.
Капітан повернувся до камери:
— Ви? Де ви його взяли?
— Розповім. Тут немає таємниць. Але навіщо стільки нервовості? Хіба не можна розмовляти спокійно?
— Гаразд, ідіть за мною.
Не встигли ми дійти до кімнати наглядачів, як із нашої камери з ящиком у руках вибіг черговий прапорщик і зник за дверима, що вели надвір.
Капітан, розсівшись за письмовим столом, поволі спускав перегріту пару. В його обличчі вгадувалося щось циганське. Жарков непогано знав українську мову, бо виріс на кордоні України й Молдавії. Ось і зараз він заговорив зі мною українською мовою — це було ніби запрошення до дружньої бесіди.
— Ну, знаєте… Ваш напарник того… Довго не протягне. Для таких, як він, у нас є не лише наручники, а й намордники… Гаразд, розповідайте про ящик. Де ви його взяли?
— У ванній кімнаті. Його принесли для дров… Я його й прихопив.
Це виглядало переконливо: нас не виводили в табірну лазню — гріли воду в колонці, що опалювалась дровами.
— Давно?
— Та ні, недавно.
— А де ж був прапорщик?
— Він щось писав.
— Хто тоді чергував?
— Не пригадую.
— Це дуже серйозне порушення.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «У череві дракона» автора Руденко М.Д. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „У череві дракона Роман“ на сторінці 39. Приємного читання.