TextBook – Про життя поговорили…
– Далі!
– А ти на мене не кричи! Я тупий, до мене крики не доходять… Про водойму я їй розповів. І про те, що єдиний її порятунок – це Куш-тенгрі. Буде з ним Чида – і буде їй благо; не захоче – хай іржавіє під мокрим плащем Жовтого Мо! Це їй і зрозуміло, і доступно; а гляне зараз у священну водойму – і за шамана всіма кінцями чіплятиметься! День, другий, третій – а тоді й звикне, і про все інше довідається…
…Що ж… Дзю, як завжди, не переймаючись жодними етичними міркуваннями, знайшов єдиний найпереконливіший доказ. Я б так не зміг.
А він зміг. І – вгадав. Бо, повернувшись, Чида Хан-Сеґрі стала доволі потульна, а до мене зверталася не інакше, як «Вищий Дан Ґ’єне», і запобігливо шелестіла вицвілою китицею, що бовталася під її поперечиною.
Ось тут і дійшла черга до моєї божевільної думки.
– Духи, – заклопотано мовив Чен-Я, озираючись довкола. – Ох, і багато ж! І всі – злі. Так і в’ються.
– Де? – захвилювався Куш-тенгрі.
– Скрізь. Нумо, камлай… я правильно кажу? Жени їх звідси!
– Зараз?
– А коли ж іще?! Заїдять же!
– Гаразд, – погодився шаман. – Прожену. Ось за посохом сходжу, шапку вдягну – і прожену…
– Ніколи! Бери Чиду й ганяй!
– Кого бери?
– Чиду! Ти ж сам казав, що вона на посох схожа!
– Вона?
Ні, раніше Мені-Ченові шаман подобався більше…
– Вона, вона… Роби, що кажуть!
Він і зробив.
Завмер на місці, зблиснув чорними очищами, двічі тупнув – і Я-Чен ледь устиг ухилитися від наконечника Хан-Сеґрі, що пронісся біля самого Ченового носа.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Шлях Меча» автора Олді Г.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Книга III Шулма“ на сторінці 77. Приємного читання.