Розділ «Макс Кідрук Бот. Ґуаякільський парадокс»

— У неї рана на голові, — Лонґбоу м’яко торкнувся цурпалків засохлої крові, які на тлі чорного волосся кидалися в очі.

— Так, — погодилася Ліза, — це не тільки зневоднення.

Джонні взяв Лауру на руки та поніс до автомобіля. Чоловіки похапцем звільнили задні сидіння, скрутили з одягу подобу подушки та, підклавши їй під голову, вмостили психіатра.

Поки Джонні та Ліза намагалися привести Лауру до тями, Ерік О’Донован не відлипав від планшета. Ще до того як вирушити по француженку, Ліза наказала йому скерувати дрон на схід уздовж траси № 23.

— Я дещо знайшов, — повідомив О’Донован.

Ліза відірвалася від непритомної Лаури:

— Що?

— За три кілометри від нас на узбіччі лежить покинутий мопед.

— Вона поїхала в пустелю на мопеді? — очі Лізи Торнтон поповзли на лоба.

— Так, я впевнений, це не мотоцикл, звичайний мопед, — наполягав О’Донован.

— Щось, окрім мопеда?

— Ні. Я не бачу ні води, ні запасів, ні спорядження.

Джонні випнув нижню губу:

— А що ти хотіла від людей, які стверджують, що електросудомна терапія вивільнила з голів закатованих хлопчиків безплотну потвору, яка…

— Мене не цікавлять ваші роздуми, агенте Лонґбоу, — обірвала його Ліза та повернулася до Лаури. — Нам треба відвезти її до Калами та передати лікарям.

— Ліззі, не дурій, — посерйознішав Лонґбоу. — Ми не можемо зараз повернутися до Калами. Ти скерувала дрон до Сан-Педро. Крім того, доки не дізнаємося про місцезнаходження вантажівки, ми…

— Вона може померти без допомоги!

Блондин умовк.

І тут озвався Джек Елдрідж:

— Народ, вони знайшли її, — у мінівені стало тихо, всі повернули голови на мулата. Він склав речення практично з одних займенників, але нікому не треба було пояснювати, хто і кого знайшов. — Мені щойно скинули координати.