Розділ без назви (7)

Століття Якова

Той чоловік з’явився біля їхньої хати, вже як викопали картоплю. Якову помагала копати й Оленка. Хоч що там у нього — латка на городі, свій пай віддав для обробітку Ольці й Тарасові. Ольці його приблуда тоже помагала. Олька перестала сердитися на дівчину, й відчув Яків — може, розказала Оленка його дочці про себе щось таке, що йому не відважилася.

— Дєд!

Він почув цей голос, мовби здалеку, з минулого, і озирнувся. Але перед ним стояла не Оленка, а молодий чоловік, у джинсах і засмальцьованій курточці, з розпатланим волоссям.

— Доброє утро, дєд, — сказав молодик, і всередині Якова щось тенькнуло.

— Доброго, коли не шуткуєте, — відказав. — Ви-те до кого?

— Да, навєрное, к тебе. Ето ж у тєбя жівйот девочка Альонка?

«Приїхав забирати? — подумав Яків. — Али хто ж він їй?»

Хлопець був блідим, схожим на мерця, що раптом ожив.

Бігали очі-очки, хоч було враження, що він їх намагається не те що сховати, а показати не такими, як є. Упевненішими, чи що? Не блудливими, а... Яків шукав слово і знайшов — погідними. Може, й не годилося, але чомусь прийшло.

— Так єсть у тебя Альона? По глазам віжу — єсть. І врать ти, дєд, відімо, не пріучен.

Хлопець обминув його, ніби Яків був кілком, що стовбичив посеред двору, й направився до хати.

Та Яків теж собі туди пішов.

Ступив і завмер.

Вони стояли навпроти одне одного — хлопець, гість незваний, і Оленка. Хлопчисько блимнув на господаря насторожено і вороже.

— Остав нас, дєд, на пару мінут. Ми давно не відєлісь, поговоріть надо. Ну?

— Про що? — Яків не стримався, щоб спитати, бо вельми вже мулько на душі стало чогось.

— Ну какой ти любознатєльний, однако. І нє вєжлівий.

Хлопець рушив на нього. Та Оленка схопила його за рукав.

— Едик! Не смій, — сказала чи швидше скрикнула. І до Якова: — Ми надворі поговоримо, Якове Платоновичу. Ми... справді довго не бачилися.

Вони вийшли й хвилини потягнулися, довші за години. Яків був уже певен — цей Едик приїхав по Оленку. Приїхав звідки й нащо йому Оленка? З виду, як трясця, не інакше — наркоман. Наркоманисько. Ци не хоче повернути в своє кодло цю порятовану дівчину?

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Століття Якова» автора Лис В.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ без назви (7)“ на сторінці 7. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ без назви (1)

  • Розділ без назви (2)

  • Розділ без назви (3)

  • ЧАСТИНА ПЕРША ПРИБЛУДА. ВЕСІЛЛЯ

  • Розділ без назви (5)

  • ЧАСТИНА ДРУГА ЧЕРВОНИЙ КІНЬ

  • Розділ без назви (7)
  • ЧАСТИНА ТРЕТЯ МИР І ВІЙНА

  • Розділ без назви (9)

  • ЧАСТИНА ЧЕТВЕРТА ДОЖИТИ ДО СТА

  • Розділ без назви (11)

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи