TextBook – Шевальє, шевальє!
– Але ж дехто і справді так вважає. От навіть коли ми, козаки, жили ще на своїй землі, а не у вимушеній еміграції, то подеколи таким, як ми – тобто вихрестам, – намагалися заборонити обіймати командні посади в козацькому війську.
– Та що ви кажете!..
– На превеликий жаль, це правда.
– У такому разі, я неодмінно розповідатиму всім про вашого діда, полковника Поля Гьєрціка, про героїчного дядька Григора та про вас, мій дорогий шевальє. Ви троє – просто зразки хоробрості та козацької звитяги!
Шевальє зітхнув і мовив:
– Маєте рацію, шановний графе: зі згуртованістю в козацьких рядах таки справді не надто добре…
– Дякую, графе… Тільки знов уточнюю як для людини, котра прагне вивчити історію козацької нації: прізвище треба вимовляти не Гьєрцік, а твердо – Герцик. І наголос на першому складі, а не на останньому.
– Гер-цик… Так?
– Так.
Знов помовчали.
– Скажіть от що, дорогий шевальє…
– Прошу?
– Я так бачу, між козаками трапляються прикрі непорозуміння, що призводять до розбрату. А іноді, можливо, і до ворожнечі. А загалом, наскільки згуртована козацька нація?
Грозова хмара з обличчя шевальє Орлика не зникла, проте світло-карі очі знов зробилися дуже пильними.
– Навіщо вам це знати, графе?
– Я питаю як друг, повірте…
– Вірю. І все ж…
– Я щиро хочу збагнути, чом росіяни взяли над вами гору, коли ви жили ще на своїй землі.
– Ну, що ж…
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Помститися імператору» автора Литовченко Т.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Глава 8 Орлине гніздо“ на сторінці 17. Приємного читання.