TextBook – Вибачте, шановний графе, та під час наших уроків я помітив дещо справді незвичайне…
– Що саме?
– Крізь комір вашого апаша[28] час від часу ставали видимими два чи три застарілих шрами. Наскільки я розуміюсь на пораненнях, то були смертельні удари… ну-у-у, враховуючи, що ви й досі живі, – майже смертельні. Де й коли ви їх дістали, якщо не секрет?
– Ну що ж, любий шевальє, ви на власні очі переконалися, що з ворогами мені щастило не завжди. Далеко не завжди!
– Але ж ви так хвацько впорались із тими нічними злодюгами…
– Я ж казав: їх було всього лише четверо.
– Отже, тих, хто лишив майже смертельні шрами на вашому тілі…
– Тих було значно більше.
– Якщо не секрет, наскільки більше?
– Не знаю точно. Легіони й легіони.
– Тобто ви брали участь у справжній битві, графе? – світло-карі очі шевальє Орлика так і сяйнули непідробним інтересом.
– Так.
– Дозвольте поцікавитись, у якій саме?
– Ви надто допитливий, дорогий шевальє…
– І все-таки?
– Ви самі сказали: за однією з почутих вами версій, я живу чи то двісті, чи п'ятсот, як не всі тисячу років.
– То це була Ґрюнвальдська битва чи Столітня війна? Чи, може, навіть бій Аттіли з давніми римлянами – оскільки ви згадали про легіони?..
– Люб'язний мій шевальє, то була така давня битва, що ви вже точно не брали у ній участі!
– Ну що ж, дякую бодай за таку відповідь.
Вони саме підійшли до палацу та присіли трохи перепочити на елегантній лаві у тіні розкидистого дуба. Меткі служники одразу піднесли два кухлі з холодною джерельною водою – освіжитися.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Помститися імператору» автора Литовченко Т.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Глава 8 Орлине гніздо“ на сторінці 14. Приємного читання.