– А чому батько мій долілиць покладений? – питає Степан Ракович гетьмана.
– Бо інакше не можна. В нього і половина ребер видерта, й серце козацьке теж, – сумовито каже Ян Мазепа, – немає сил на те дивитись. Але чому ти кажеш, що це нібито твій батько?
– Як це – чому?! – дивується Степан. – Бо я син його єдиний.
– Тобто Степан Ракович?
– Так, то я! А хіба ж ваша світлість не впізнають вірного свого слугу?..
– Ні.
– Чому?!
– Бо Степан Ракович – он він!
При цьому вказує гетьман на середню домовину. А там!..
Господи Боже всемогутній!!!
Адже у домовині тій лежить він сам – гетьманський сердюк у повному вбранні й зі зламаною шабелькою в посинілих руках. А ще глибше під його домовиною – ворожі драгуни та солдати, життя яких він забрав в останньому своєму бою.
– Не може бути, не може бути!.. – немов зачарований, повторює Степан.
І тут його несподівано питає сам гетьман, що підводиться при цьому з колін:
– А ти хто такий, чоловіче? І чом розпитуєш мене про сердюка мого невірного, про зрадника, що покинув свого гетьмана на полі бою, – про Степана Раковича?!
І всі його товариші-сердюки питають:
– Хто ти такий, чоловіче?
І Гелена Капля, наречена його бідолашна, запитує зі своєї труни:
– Ти хто такий?
І навіть мертвий батько теж хрипить, щосили намагаючись повернути голову:
– Хто він такий?..
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Помститися імператору» автора Литовченко Т.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Глава 5 Стрілою через степ“ на сторінці 7. Приємного читання.