– Що «гер граф»?! Що «гер граф»?!
– Ну-у-у… – служниця нерішуче розвела руками.
– Що поганого зробив тобі наш шановний гість?!
– Нічого, ваша високосте! Та я не наважуюсь говорити при ньому… у присутності його світлості.
Тільки-но Сен-Жермен хотів сказати щось принцесі, як вона закричала на служницю з новою силою:
– Ах ти ж паскудниця невихована! Ти що, вважаєш, нібито його світлість граф – то якийсь недостойний селюк?! Ану кажи негайно, у чім річ, бо я тобі зараз же всі коси повисмикую!..
– Ну гаразд, ваша світлосте, скажу, – й зібравши всю свою рішучість, служниця мовила: – її світлість принцеса Софіхен тільки-но розсунула ноги перед нашим конюхом, перед рябим Гансом. Просто на конюшні…
– Що-о-о-о?!!
Обличчя та шия Йоганни-Єлизавети так жахливо налилися кров'ю, що Сен-Жермен злякався, як би її тут же, на місці, не трафив шляк. Та наступної ж миті обличчя жінки навпаки побіліло, вона кинулась на служницю, на ходу зламавши довгу гілку з куща й заволавши:
– Та стули ти пельку, дурепо!!! Хіба ж можна казати такі речі при!.. От я тобі!!!
Служницю немовби вітром здуло, і весь запал Йоганни-Єлизавети одразу ж зник. Вона зробила ще крок, потім зупинилася, вронила лозину та похитнулась, і якби Сен-Жермен не підтримав її, то неодмінно впала би у буйну невикошену траву.
– Заспокойтеся, ваша високосте… – почав було граф.
Не слухаючи його, принцеса відчайдушно заголосила:
– Господи Боже мій, за що?! За що, я питаю?! Адже була в мене одна-єдина надія: видати дочку заміж!!! І щоб одразу все зруйнувати!.. Одним-єдиним дурнуватим вчинком!.. Мої останні надії!..
– Ваша високосте… – прошепотів граф несподівано тихо. Здивована цим шепотінням, принцеса простогнала:
– О-о-о, дорогий графе, я остаточно розбита. Знищена. Спаплюжена – немовби цей клятий конюх навалився на мене, а не на мою непутящу дочку… Мені так соромно, так соромно!.. Яке падіння, яке жахливе падіння!..
І розридалась.
– От що я скажу вашій високості, – мовив Сен-Жермен спокійно. – Мабуть, Господь Бог недарма спрямував мій шлях саме сюди, до Цербста.
– Щоб ви стали свідком ганьби нашого конаючого у злиднях роду?! – трагічним голосом скрикнула принцеса.
– Щоб допомогти і вашій високості, і вашій шляхетній сім'ї.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Помститися імператору» автора Литовченко Т.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Глава 9 Терміново потрібна імператриця…“ на сторінці 10. Приємного читання.