Розділ без назви (2)

                            снігу і лахміття,

Промерзле звалище нестям, німого голосіння шмаття

Сповідувати — мій зарок, бо я заручник,

З тобою вкупі присуд мій цим ідолам служи́ть…

Христос! Аллах! До біса — хто там ще?.. Ходіть,

                        паломники, до мене,

Тут ваш, блукальці, мертвий син лежить!..

З усіх світів, земель, з усіх небес,

Хай горні янголи тебе в цій купі коронують!..

Ходіть, заки́дайте пітьмою притьма нутрощі смердючі,

Тупцюйте, витопчіть ущент злопінявий засів,

Як здитинілий товк султан своє добро —

                        ви гаддя це плодюче…

О яструбе, і ти заквиль!

Вже кров’ю обважніли крила вітру,

Лиш я, сповідник ваш, несу безсонну варту…

О, плачте і квильте, нічні поїзди,

У плямах кривавих, гейби в копійкáх сургучевих…

Крізь гавкіт і ґвалт рівчаками червоними,

Крізь слів і буслів огорожі,