Розділ без назви (2)

В землі, що дні зносила,

Розбившися об ночі пруг,

Лискучі й лисі

Латкáми звисли,

Стікаючи на груди теплим гноєм:

У Божій хаті вибиті шибки.

Ви — вікна-сліпаки!..

Білок драглистий…

В пилюці й попелі сліпцями лізти…

Лизать, мов хробакам, із вогняних криниць,

Старця́ми їм на цвинтарі світанків

Молити ниць…

Колін горби,

На ланцюгах до паколів прип’яті,

Шляхами обперезані навхресно,

Обгавкують, обпатрують їм п’яти…

Я черепом вкочусь під ваші вії,

Здійму я мертвих, Боже, іменем Твоїм,

Амінь!..

З країв, де листям облетіли дні,