Розділ без назви (2)

Де чорна костомаха, ніби вдома,

Я випливу у човника на дні,

Я проросту із диби дубенятком,

Продерши млу, зірву печатку долі

Злої,

Вдеруся до воріт,

Здеруся на амвона:

— Гей, злидні-крамарі,

Причинники, ганчірники старі,

Старці базарні,

У чорній цій дірі

У постіль мли

Всі покотом лягли

Ви о нічній порі!..

Несуть з усіх усюд обвуглені тіла,

Їм брудершафтами втішатися укупі,

І орють борозни плечима трупи,

Сріблиться з чорноти запаморочлива імла:

Жахає будь-кого тягар святої муки,

Та будь-кому кортить зігріти жаром руки…