— Уклонився козі! — зареготався Барабаш.
Прикусив Івась губу. Купив його цей бевзень, що вже й балакати!
— Та ти, бачу, жартун… — каже йому Івась. — А от скажи: покіс!
— А нащо?
— А, — каже Івась, — боїшся? Боїшся сказати, еге?
— Я?
— А хто ж іще!
— Та я нічого не боюся!
— А скажи!
— Ну, то й скажу! А що?
— То скажи!
— Ну, — каже Барабаш, — покіс…
— Поцілуй кота під хвіст! — зареготався Івась, а за ним і Ладько з Найдою.
Стиснув Барабаш кулаки, та мовчить.
— А от скажи: кресало! — каже йому Івась.
— А се нащо?
— Просто так… от скажи!
— Ну, кресало…
— Вкрав Барабаш сало! — знову зареготав Івась, а за ним і братчики всі, що слухали ту чудасію. — А от скажи: лопух!
— Ну, лопух… та й що?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Пекельний звіздар» автора Кононович Л.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Леонід Кононович Пекельний звіздар“ на сторінці 76. Приємного читання.