Один на всіх — з глухого неба дихає.
Отут лежить, при кавнику, на таці,
Мого чекання щось важке і тихе.
Окріп розлито. Літери розмито.
Порозповзались календарні дати.
Хотіла вмерти, але вже не літо.
Борги потрібно вміти повертати.
«Звикаючи до меншого, втрачаю…»
Звикаючи до меншого, втрачаю
Саму себе, побачену вві сні.
І забуваю, ніби вибачаю,
Світи й слова, не сказані мені.
Хай станеться, чого не доказав ти:
В мені, як в бурштині, застигне час
І збудеться ілюзією правди:
Двома людьми, подібними на нас.
«З чого виймається серце? Зотліле — із тіла…»
З чого виймається серце? Зотліле — із тіла.
Мертве — із мене, аж камінь стає молодим.
Я тобі жінка, як зірка — прозора і біла,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «ДО ЕР: Вибране» автора Кіяновська М.Я. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Маріанна Кіяновська ДО ЕР. Вибране“ на сторінці 187. Приємного читання.